- відшаровувати
- техн.; физ. отсла́ивать
Українсько-російський політехнічний словник. 2013.
Українсько-російський політехнічний словник. 2013.
відшаровувати — I ую, уєш, недок., відшарува/ти, у/ю, у/єш, док., перех. 1) Відокремлювати, відділяти один шар від одного; відділяти шар за шаром. || перен. Відкидати, усувати з ряду явищ ті, які з явилися пізніше. 2) спец. Змушувати що небудь осідати,… … Український тлумачний словник
відшаровувати — 1 дієслово недоконаного виду відокремлювати, відділяти відшаровувати 2 дієслово недоконаного виду старанно вишивати, вичищати … Орфографічний словник української мови
відшаровування — I я, с. Дія за знач. відшаровувати I й відшаровуватися I. II я, с. Дія за знач. відшаровувати II … Український тлумачний словник
відшарувати — I див. відшаровувати I. II див. відшаровувати II … Український тлумачний словник
відшаровуватися — I ується, недок., відшарува/тися, у/ється, док. 1) Відокремлюватися, відділятися шарами. 2) спец. Осідати, відкладатися шарами. II ується, недок. Пас. до відшаровувати II … Український тлумачний словник
відокремлювати — I = відокремити 1) (роз єднуючи, розділяючи, брати частину від цілого), відділяти, відділити, відривати, відірвати, у[в]ривати, урвати, у[в]вірвати; відламувати, відламати (ламаючи); відколювати, відколоти (ударяючи, колючи); відколупувати,… … Словник синонімів української мови
мити — I (кого що й без додатка очищати від бруду водою / іншою рідиною), вимивати, вимити; полоскати (перев. речі, посуд); змивати, змити (з чогось); відмивати, відмити (від чогось); шарувати, вишаровувати, вишарувати (енергійно тручи, чистячи тощо);… … Словник синонімів української мови